Сестpи Альбертинки
вyл. Κiрова 11 a
c. Плебанівка 23510
Шаргородський Район
Biнницька обл.
УКРАИНА
телефон:
00380-43-44/ 281-40

Сестpи Альбертинки
вул. Ленiна 52/4
c.m.m. Чечельник 24800
Biнницька обл.
УКРАИНА
телефон:
00380-43-51/ 210-65

 

МЫСЛИ
БРАТА АЛЬБЕРТА
Молитва та поєднання з Богом

Яка молитва така досконалість, яка молитва такий весь день. Даремно ми намагаємося зростати завдяки іншим засобам, іншим практикам, іншій дорозі. Молитва 
є умовою навернення душ. Без молитви не вдасться витримати у покликанні.

 *

Треба жити під оком Господа Ісуса. Вистачить лише один погляд душі на Нього, одне слово, думка як блискавка, а це вже молитва.

*

Завжди молитися. Не просити – нічого не мати.

*

Перед молитвою належить покинути себе та усе створене, заспокоїтись.

*

Молитва не залежить від почуттів, сліз, а ні від сили волі, тільки у виконанні Божої  волі.

*

У думках про Бога та про майбутнє я знайшов щастя та мир, яких надаремно шукав у житті.

*

Щоденна робота, що виникає з обов’язків стану може мати цінність молитви, чесноти та разом з тим прикладу, коли ми працюємо тому, що Господь хоче, щоб ми працювали за хліб, що нам дає.

*

Зберегти серце тільки для Бога, або попрощатися 
з надією прибуття до мети, до кінця. Одна добровільна недосконалість заважає трансформації душі в Бога.

*

Для поєднання з Богом, належить присвятити все.

*

Можливо наш порятунок залежить від малої речі, хіба я можу ризикувати?

*

Навіщо турбуватися, адже Бог в нас, а ми в Ньому, 
а втім все і так мало значить.

*

Бути спрямованим до Бога та до досконалості, 
а уникати найменшої недосконалості.

*

Поєднання з Богом - важливіше від усяких інших обов’язків, у ньому самий впевнений засіб довести все до доброго. Молитися, вірити не сумніваючись. 
Св. Петро почав тонути, коли почав сумніватися.

*

Не прагну заспокоєння а ні небес, нехтую осудом. Хочу страждати з Улюбленим, Христом живлюся, Він у мені живе, не можу робити та хотіти інакше чим Він. Святий, Святий, Святий.

*

Нехай Пресвяте Серце дасть нам полум'я священної любові. Приносимо себе у жертву на спеку і труд, 
і страждання, готові на хрест для ушанування Пресвятого Серця нашого Господа.

*

Якщо Господь Ісус говорить А, то хоче, щоб сказали Б, В, .. і до самого кінця, весь алфавіт. А який кінець? Кінець - свята любов і святе поєднання, у якому Господь Бог віддає усе своє та Себе, і душа так само.
Пресвята Богородиця

Пресвяту Богородицю обираю своєю заступницею 
у моїх труднощах. Хочу вшанувати Її особливим богослужінням на протязі усього життя та всієї вічності.

*

Та Богородиця Ченстоховська - ваша Засновниця. Пам’ятайте про те. Вона мене вела через усе життя. (Слова вимовлені перед смертю до Братів та Сестер Альбертинок)

 
Довіра Божому Провидінню

Не будемо турбуватися, тому що доброго Господа маємо, який має у руці все, аж до дрібниць.

*

Зайва обережність, це річ недоречна, краще Радуйся Марія прочитати у даному намірі.

*

Як чого не вистачає, то належить просити та доручити Господу Ісусу та бути спокійним, бо Він 
з усім впорається.

*

Усі справи довірити Божьому Провидінню, котре продумує усе до дрібниць.

*

Не варто переживати, тільки Господу Богу усе доручити.

*

Слуга Божий завжди має бути веселим та спокійним, тому що знає, що над ним рука Божья.

*

Приймати усе, що станеться та прагнути цього як Божої Волі, це засоби спасіння.

*

Жодних переживань не хоче Господь, навіть про власну досконалість, тому що нарешті - якщо прагнеш чогось доброго, а не можеш, Бог як вчинок нагороджує те прагнення.

*

Пізнаємо чуда Божого Провидіння, яке їх вчинить для наших бідних через наші руки.

*

Усе мале та велике віддавати Божому Провидінню 
із всією довірою та впевненістю.

*

Господь Бог допускає зло, щоб його у добре перемінити, нехай повсякчас буде прославлений.

*

Турбуватися – це недосконалість та спокуса. Треба лише молитися та сподіватися, що Господь з усім впорається таким чином, який Йому відомий. Боже Провидіння  продумає усе до дрібниць. Світ широкий! коли вас викинуть із одного місця, ви підете в інше місце й завжди будете під тим самим небозводом і під батьківською опікою Божого Провидіння.

*

Іти завжди вперед, хоч би після гірких розчарувань та шалених морських штормів, коли Божа рука над нами, не перед чим не відступати, і на все бути готовим, якщо Бог чого від нас зажадає.

*

Господь Ісус вміє повернути усе на краще. Усе довірити Господу Ісусу. Ніщо не стається без Божої волі.

*

Бог розкривається і в маленькій траві та у різноманітті світів.

*

Ми маємо доброго Господа, який усе тримає у руці, навіть найдрібніші деталі.

*

Насамперед Божа воля і тільки це.
Прагнення до досконалості

Добре не мати особливих дарів, тому що тоді захищений від пихи.

*

Не йти у перед через безперервні перемоги над собою, значить відступати назад.

*

Той добрий, хто хоче бути добрим.

*

Ніхто не йде сам до неба. Розбивши посудину, запах розійдеться. Не тільки ми Бога будемо любити, але інші Його через нас полюблять. А це вже щось.

*

Цар вимагає праці духа та жертви. Що я дав? 
Як я борюся, як жертвую собою, як працюю?

*

Не тому я бажаю спасіння щоб бути спасенним, але щоб виповнився Божий план.

*

Нехай справа мого вдосконалення буде відтепер для мене єдиною.

*

Досконалість чесноти - сам Бог. Бажати досконалості Євангелії - бажати Христа Господа, або любити Його 
з усього серця, душі, і із кожної думки. Виконати, 
це вірність у тій любові.

*

Знеохочуватися, значить Господу Ісусу не довіряти 
та зробити Йому неприємність.

*

Ніколи не знеохочуйтесь, після бурі буває спокій, 
після зими - зелена весна.

*

Кого Господь Ісус собі вибрав, тому й сто разів пекло не зашкодить.

*

Треба високо літати над болотами та прірвами, рівнинами та горами, хмарами та бурями, та також страждати. Я часто думаю, що життя було б занадто бідне, якби не надія правдивого нарешті життя після смерті, навіщо б Господь дав би людині стільки прагнень, якби їх не мав ніколи задовольнити.

*

Як людина до певних літ доживе та починає трохи розуму набирати, охоче знала би, яка її дорога і який звіт представить за життя.

*

Я вже не міг довше зносити того злого життя, яким нас годує світ. Світ, як злодій, видирає щодня та щогодини все добре із серця, краде любов до людей, краде мир та щастя, краде нам Бога та небо. Тому я йду в монастир. Як би я душу втратив, що ж мені залишилося б?

*

Бажати досконалості Євангелії, бажати Христа Господа, або любити Його всім серцем, душею та кожною думкою. Виконати, це вірність тій любові.

*

Перемагати в шляхетній боротьбі духа, це здобувати царства та трони для себе та інших на всю вічність. Благодаттю від Бога даною, звільняти розум від насильства низьких та приземлених інстинктів, 
а вільний розум віддати любові або Богові, це найвище завдання людей і всіх народів: означає будувати царство небесне в нас самих, все інше нам тоді буде додано.

*

Церква це безперервна спадщина святих: людей, учинків і правил, що з'єднує воєдино велику кількість людей, які жили у світі в давнину та живуть, деякі вже в небі та у чистилищі, інші на землі, а всі з'єднані 
в одному дусі, допомагають один одному та спілкуються один з одним. Це католицька Церква, святе тіло, хоча в ньому багатьох членів хворих або померлих.
Із Христом страждаючим - любов хреста

О, якби ми могли через досвід пізнати захоплення любові святих, тоді коли їх принижували, погорджували ними, страждали назовні та усередині, щоб так пізнати гіркоту Серця Ісуса, ми швидко 
б набули вміння хреста. Але це мають тільки люблячі серця. Любити хрест - що це? Може змінити природу, щоб те що неприємне стало миле, втішним те що сумне, приємним те, що неприємне душі та тілу. Ні. Знаходити почуттєве задоволення в стражданні тіла 
й душі це чудо, що Господь іноді чинив для об’явлення Своєї присутності в спокусах і мучеництві, але не право. Любов хреста не ніжна. Господь Ісус 
в Гетсиманському саду не мав менше любові, ніж на горі Табір. Любов хреста базується на бажанню бути подібним Христу, на тому що згоджуємося з Його Волею. На холод, байдужість душа зважується на голий хрест. Напевно, що Бог дає розраду, потоки, такі насолоди , що святі душі скаржилися іноді на них, але ніколи їх не шукали і не бажали, тільки хреста; те що він обрана посудина, я йому покажу, як багато має страждати. Найефективніший спосіб Божественної хвали страждати для неї.

*

П'ять Ран нашого Господа нехай мене зміцнять. Жертвую себе із душею та тілом Пресвятій Божественній Величі у Його розпорядження. Амінь.

*

Господь Ісус встановлюючи Святу Євхаристію віддав нам своє Тіло і Кров, це значить прийняв Страждання, у яких Тіло було знищено та пролито Кров, однак які залишилися живі в Святій Євхаристії на поживу для нас. Чи можу я у будь чому відмовити Господу  Ісусу, який страждав та за мене був розіп’ятий? Чи можу відмовитись  від страждання для Нього та хреста, якби з Його благодаті та святої Волі мав страждати та міг? Чи хотів би страждати? Чи була б в тім, якась Божественна хвала? У тій і кожній справі: "Нехай буде воля Твоя". Чи з вдячності Господу Ісусу за муки та смерть заради мене я міг би Йому в чомусь відмовити, про що напевно знав, що Він прагне того? Чи з вдячності за Тіло та Кров, які споживаю, міг би 
в чомусь відмовити Господу Ісусу в Євхаристії?

*

Хрест це таємниця, вимагає віри. Хрест це світло, що просвіщає розум, щасливий той, хто йому віддасть серце та отримає благодать любові.

*

За все, навіть за найважчий біль, дякувати.

*

Ми, які відкуплені Кров'ю, чи можемо спастися не страждаючи.

*

Хоч би століттями я жив, а не страждав, ні нащо 
не придалося б це життя ні для мене, ні для Згромадження.

*

Належить дякувати Богові за хворобу та за смерть, 
як що її посилає.

*

О, як це гарно та добре, так важко та боляче конати та вмирати, тому що саме так Господь Ісус важко, довго й боляче на хресті конав та помирав. Я собі від усього серця схожої смерті бажав би.

*

Коли Господь Ісус дає хрестик, треба прийняти та подякувати за те, тому що це все з любові Господа Ісуса для душі.

*

Правдою є те, що душа страждає, але, тому що є та має бути розп'ята на тій землі, як був розіп’ятий  їй Улюблений для неї.

*

Найефективніший спосіб Божої слави страждати для неї.

*

Викупив нас наш Господь, видав все, що мав на заплату.

*

Улюблена Розп'ятого Господа Ісуса має страждати 
в душі та на тілі, мусить допомагати Улюбленому хрест носити, таке право Любові.
Любов ближнього

Належить бути добрим як хліб; потрібно бути як хліб, який для всіх лежить на столі, з якого кожний може шматок для себе відрізати та насититися, якщо голодний.

*

Дивлюся на Ісуса у Його Євхаристії: хіба Його любов могла б видумати, ще щось гарніше? Якщо Він Хліб, 
то і ми будьмо хлібом. Скупий той, хто не як Він. Віддаваймо себе самих.

*

Без любові копійка шорсткувата, подана їжа несмачна, найкраща опіка - неприємна.

*

Чим більше хто самотній, з тим більшою любов'ю служити йому треба, тому що самого Господа Ісуса хворого в особі того бідного ми рятуємо.

*

Якщо тебе покличуть до бідного, йди зараз же до нього, хоч би ти був у священному замилуванні, 
тому що залишиш Христа для Христа.

*

Жорстоким поводженням з бідними Господа Ісуса можна образити.

*

Благодать не може перебувати в серце людини разом байдужістю на вбогість ближніх, з неуважністю 
на загальні потреби Церкви та на соціальні потреби.

*

БУже довгі роки ми принижені; важкий тягар суспільних та приватних нещасть пригнічує наш народ; але від нас залежить, щоб покарання припинилося. Каймося отже разом та будьмо милосердні по католицькі, і так ми спасемо себе, 
та Батьківщину виведемо з падіння; ми станемо шляхетні завдяки праці та боротьбі духа, і сильні тому що, об'єднані в любові Бога та ближнього. - Тільки 
у сходів вівтаря можна міцно зв'язати ланцюг національної єдності та духовного братерства, що розриває індивідуалізм та егоїзм. Це вони - вороги національного існування істинно страшні, тому що укриті в тайниках нашого людського серця.